КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі  навчання.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень учнів, що  оцінюються за 12­бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

При  оцінюванні рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:

оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

– рівень засвоєння теоретичних знань;

– сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

– уміння розв’язувати розрахункові задачі.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.

Оцінювання теоретичних знань

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)
	2	Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками
	3	Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини
Середній	4	Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ
	5	Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять
	6	Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу
Достатній	7	Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти
	8	Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти
	9	Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки
Високий	10	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки
	11	Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки
	12	Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

 

Оцінювання практичних робіт

Рівні навчальних досягнень	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя
Середній	Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів
Достатній	Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки
Високий	Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

 

Оцінювання розв’язування розрахункових задач

Рівні навчальних досягнень	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	Розв’язування задач не передбачене
Середній	Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою
Достатній	Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом
Високий	Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ (ІНКЛЮЗІЯ)

При оцінюванні навчальних досягнень та життєвої компетентності з предмету  враховуються:

1. Знання/компетентність (емпіричні факти, елементарні поняття та уявлення) про найзагальніші закони природи, про зміни, які в ній відбуваються і чим вони зумовлені, про різноманітні фізичні явища, їх класифікацію і відображення в повсякденному житті.

Знання оцінюють за:

- правильністю;

- повнотою: повні, неповні, фрагментарні;

- усвідомленістю: розуміння, виокремлення головного і другорядного, послідовність виконання завдань, логічність обґрунтування пояснень, формулювання висновків.

2. Практичні вміння та навички:

- здійснювати спостереження за змінами в природному середовищі;

- проводити елементарні досліди, передбачені навчальною програмою;

- вміти користуватись приладами та вимірювальними засобами;

- працювати з підручником (текст, ілюстрація, план, схема);

- вести записи в зошиті (тема, визначення, послідовність, результати дослідів і спостережень, практичних і лабораторних робіт);

- дотримуватися правил і культури поведінки під час практичних і лабораторних робіт, в природному середовищі.

Практичні навички та вміння оцінюються:

а) за рівнем сформованості практичних умінь та навичок учня: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях і умовах, далеких від шкільних.

б) за ступенем самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з вчителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

3. Ставлення до навчально-практичної діяльності :

- характер (байдуже, епізодично позитивно виражене, позитивне, зацікавлене, виразно позитивне);

- дієвість (від пасивно-споглядального до активно-дійового);

- сталість (від епізодичного до сталого);

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку (І - початковий,  ІІ - середній, ІІІ – достатній) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та, відповідно, для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня – рівні (І – початковий, II – середній, III – достатній) (див. таблицю 2).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень

учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень – початковий

Учень (учениця) за безпосередньої допомоги вчителя звертає увагу на певні фізичні тіла та явища. За посиленої допомоги вчителя може показати предмет, що вивчається, вибрати його серед інших предметів.

Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення і повторення. Ставлення до навчання байдуже.

Потребує постійної допомоги і контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.

ІІ рівень – середній

Учень (учениця) в основному здатний відтворити більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. За допомогою вчителя відповідь супроводжує прикладами з підручника; частково може пояснити та визначити деякі суттєві ознаки об'єктів вивчення, фізичних явищ, порівнює їх, але не пов’язує їх єдиними закономірностями. Матеріал в основному розуміє.

За нагадуванням вчителя здійснює записи у зошиті, виконує за зразком практичні завдання, хоча результати їх не зовсім точні або оформлені неохайно. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя.

Виявляє позитивне, достатньо стале ставлення до навчання.

ІІІ рівень – достатній

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, правильно відповідає на запитання у межах програмового матеріалу. Виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу; встановлює найпростіші закономірності природних явищ і фізичних процесів; самостійно або за незначної допомоги вчителя виконує досліди, практичні роботи, спостереження, завдання з підручника, зошита.

Нові завдання виконує з незначною допомогою вчителя, розповідає про спосіб його виконання. За опорними запитаннями робить аналіз та узагальнення вивченого матеріалу. Здійснює посильну допомогу однокласникам на уроці.

Має виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до різних фізико-хімічних явищ та закономірностей. Потребує вибіркового контролю вчителя.

 

 

 

Таблиця 1

 

Рівень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
I - початковий	1	Учень (учениця) виявляє байдуже ставлення до навчання, потребує постійного стимулювання діяльності з боку вчителя. Фрагментарно впізнає/показує/називає об'єкти дослідження. Допомогу вчителя використовує після неодноразового детального пояснення.
	2	Учень (учениця) виявляє байдуже ставлення до навчання, потребує постійного стимулювання діяльності з боку вчителя. Фрагментарно впізнає/показує/називає предмети досліджень. Спільно з вчителем механічно виконує окремі дії, не розуміючи їх суті. Потребує постійної допомоги й контролю.
	3	Учень (учениця) за безпосередньої допомоги вчителя звертає увагу на об'єкти, що вивчаються. Виявляє короткотривалу зацікавленість під час демонстрації певних дослідів, але взаємозв'язку з темою, що вивчається, не простежує. Потребує кількаразового детального пояснення і повторення з боку вчителя.
ІІ– середній	4	Учень (учениця) відтворює (з помилками) до половини обсягу матеріалу у межах вимог навчальної програми. За вербальною допомогою вчителя частково пояснює, виділяє окремі суттєві ознаки предметів і об'єктів дослідження. Виконує досліди, практичні і лабораторні роботи, допускаючи певну кількість помилок. Спостерігає за демонстраційними явищами, виконує завдання в зошиті з частковою допомогою, користується підручником. Виявляє переважно позитивне ставлення до навчання, праці, роботи в колективі.
	5	Учень (учениця) в основному правильно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу, але допускає неточності. За опорними питаннями вчителя може описати фізичні явища та процеси, виділити їх суттєві ознаки, частково застосувати набуті знання в побутовій сфері. З незначною допомогою і за зразком проводить досліди, практичні завдання, користується підручником, виконує завдання в зошиті, малюнки, креслення, хоча не завжди охайно і правильно їх оформлює. Виявляє позитивне ставлення до навчання, спостережень, роботи в колективі.
	6	Учень (учениця) в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Запропоновані завдання розуміє, за опорними питаннями вчителя доповнює і уточнює свою відповідь, може описати об'єкт чи явище дослідження, виокремити істотні ознаки, частково встановити причинно-наслідкові зв'язки. За словесною інструкцією вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання в позашкільній діяльності. З незначною допомогою і за зразком виконує досліди, практичні завдання. Користується підручником, зошитом, допускаючи незначні помилки в оформленні записів і малюнків, креслень. Виявляє позитивне ставлення до навчання, спостережень, роботи в колективі.
ІІІ-достатній	7	Учень (учениця) здатний в основному правильно відтворює матеріал, передбачений навчальною програмою. Запропоновані завдання розуміє, майже не помиляється у виконанні практичних і лабораторних робіт. Може встановити причинно-наслідкові зв'язки. Виконує завдання з підручника, в зошиті, застосовує набуті знання в побутовій сфері. Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, спостережень, роботи в колективі.
	8	Учень (учениця) правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Виявляє свідоме засвоєння отриманих знань, умінь, навичок. Майже не помиляється в описі тих чи інших фізичних явищ та хімічних процесів. За зразком точно виконує досліди, практичні та лабораторні роботи, самостійно користується підручником, зошитом, опорними схемами. Допомагає іншим учням при виникненні труднощів під час виконання певних практичних робіт. Використовує набуті знання в побуті. Виявляє стійкий інтерес до навколишнього середовища, процесу навчання, роботі в колективі.
	9	Учень (учениця) правильно, в основному повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. За зразком точно виконує досліди, практичні та лабораторні роботи, самостійно користується підручником, зошитом, опорними схемами. Не помиляється в описі тих чи інших фізичних явищ та хімічних процесів, відтворенні конкретних відомостей. Допомагає іншим учням при виникненні труднощів під час виконання певних практичних робіт. Використовує набуті знання в побуті. Виявляє свідоме ставлення до вивчення програмового матеріалу, цікавиться подібним матеріалом з інших інформаційних джерел, намагається самостійно експериментувати за межами навчального закладу і ділиться власними спостереженнями. Виявляє стійкий інтерес до навколишнього середовища, процесу навчання, роботи в колективі.

 

Таблиця 2

 

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
I - початковий	Учень (учениця) фрагментарно впізнає/називає/показує предмети вивчення на уроках фізики і хімії у побуті. Допомога учню супроводжується неодноразовими детальними поясненнями і повтореннями. Ставлення до вивчення предмету байдуже.
II – середній	Учень (учениця) за постійною допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу. Під керівництвом вчителя може виконати прості завдання, досліди. Потребує постійного залучення мимовільної уваги для проведення спостережень, дослідів, практичних і лабораторних робіт. Інтерес до навчання, фізичних і хімічних явищ епізодичний.
III – достатній	Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних і лабораторних робіт, виконанні завдань в зошиті, виборі відповідного наочного матеріалу. Виявляє позитивне ставлення до навчання.
Сформованість життєвої компетентності
- має елементарні уявлення про фізичні явища та їх значення у життєдіяльності людини; - поділяє фізичні тіла на три класи: тверді, рідкі та газоподібні; - розуміє існування маси тіла; залежність дії сили тяжіння від маси тіла; - вміє вимірювати масу різних тіл за допомогою терезів; - розуміє, що тіла однакової маси, виготовлені з різних речовин, мають різні об’єми; - визначає такі властивості тіл, як пластичність і крихкість; використання цих властивості в побуті, будівництві; відзначає руйнування твердих крихких тіл при дії на них певної сили (з допомогою вчителя); - характеризує тепловий стан тіл їх температурою; вміє вимірювати температуру тіл термометрами; - знає основні електроприлади, які використовуються в побуті; - знає і дотримується правил техніки безпеки при користуванні електроенергією; - має уявлення про класифікацію синтетичних миючих засобів; пояснює застосування господарського, туалетного, медичного мила; - використовує і називає препарати для полегшення і поліпшення догляду за кухонним посудом, раковиною, ванною; - називає засоби догляду за меблями, за підлогою; - поділяє засоби догляду на тверді і рідинні; - знає, як і де зберігати засоби догляду за меблями, підлогою та  засоби для чищення.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень за рівнями і балами конкретизуються для кожного етапу навчання відповідно до навчальної програми.

Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є усне опитування, виконання письмових, практичних і лабораторних робіт.

Усне опитування дозволяє перевірити точність і правильність засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків. Вчитель враховує повноту знань, ступінь усвідомленості матеріалу, вміння використовувати набуті знання в побутовій сфері. Оцінюється вміння учня ілюструвати відповіді прикладами з підручника, з власного життя, ділитися спостереженнями, а також здатність формулювати висновки з проведених дослідів тощо.

Письмова перевірка передбачає виявлення рівня засвоєння знань та здатність відтворювати набуті знання в потрібній послідовності, фіксувати результати спостережень, самостійно формулювати висновки з проведених практичних і лабораторних робіт. Робота в зошиті відображає сформованість умінь і навичок, присутність чи відсутність причинно-наслідкових зв'язків під час опису послідовності виконання тих чи інших завдань. Вимоги щодо оформлення записів в зошитах з предмету «фізика і хімія у побуті» аналогічні оформленню зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряється.

Практичні і лабораторні роботи дають змогу перевіряти вміння учнів використовувати набуті знання на практиці, застосовувати дослідницькі та експериментальні прийоми роботи, а також виявляють повноту сприймання і відтворення матеріалу, що вивчався.

Опитування може бути індивідуальним і груповим, фронтальним і у вигляді тестових завдань. Може здійснюватись шляхом проведення вікторин, різноманітних змагань, імпровізацій, ігрових ситуацій.

У процесі навчання контроль та оцінювання можуть бути: поточним, тематичним, підсумковим.

Поточний контроль здійснюється під час оволодіння учнями змістом теми уроку. Основна його функція – навчально-коригуюча. Поточна перевірка може проходити у формі усного опитування дітей, в ігровій формі. Такий контроль, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням вчителя.

Тематичний контроль передбачає перевірку та оцінювання навчальних досягнень з певного розділу шляхом написання міні-диктантів з вивчених фізичних понять і термінів, самостійних робіт, індивідуальних завдань та усного опитування.

Підсумковий контроль дає змогу перевіряти й оцінювати навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом курсу «Фізика і хімія у побуті» відповідно до програми на кінець семестру, навчального року. У процесі підсумкового контролю перевіряється здатність учнів відтворювати систему фізичних понять, уявлень, явищ, виявляти властивості, закономірності, причинно-наслідкові зв'язки і залежності між об'єктами досліджень, навички й уміння, передбачені навчальною програмою.

Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з предмету.